Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
витончений — [ви/тончеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
витончений — I (перев. про тіло та його частини приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, довершеній формі), досконалий, тендітний, ніжний, тонкий, делікатний; виточений, точений (із чітким обрисом) II ▶ див. вишуканий 1), вишуканий 2),… … Словник синонімів української мови
витончений — 1 дієприкметник від: ви тончити витончений 2 прикметник вишуканий; особливо досконалий … Орфографічний словник української мови
ґраційний — (витончений у позах, рухах), елеґантний, зграбний, вишуканий; стрункий (про стан) … Словник синонімів української мови
вишуканий — 1) (про слова, фрази, стиль тощо який відзначається досконалістю), добірний, досконалий, довершений, витончений, обточений, рафінований, орнаментальний Пор. пишномовний 1) 2) (який відповідає високим вимогам), добірний, витончений, тонкий,… … Словник синонімів української мови
дистингований — Дистингований: витончений [19;VI] витончений в поведінці [VII] добірний, шляхетний [26] … Толковый украинский словарь
витонченість — ності, ж. Властивість за знач. витончений 2 4) … Український тлумачний словник
витончено — Присл. до витончений 3), 4) … Український тлумачний словник
граціозний — а, е. Повний грації, витончений у позах, рухах. || Який відзначається витонченістю форми. || Витончено красивий (про художній твір і т. ін.) … Український тлумачний словник
делікатний — а, е. 1) Ввічливий, люб язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. || Витриманий, пристойний. 2) розм. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний. 3) розм. Який потребує обережного і тактовного ставлення. 4) розм. Надто кволий,… … Український тлумачний словник
